В Одесі завершують будівництво магістрального водогону "Багрицького — Французький бульвар" вартістю близько 500 мільйонів гривень. Об'єкт має забезпечити водою Приморський район — курортну частину міста, де мережа роками не справлялася з навантаженням. Проте найцікавіше — джерело фінансування: левову частку коштів узяли з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
Як повідомляє Інтент разом із Центром публічних розслідувань, йдеться про суму в 475 мільйонів гривень державної субвенції. При цьому, за словами першого заступника міського голови Олександра Філатова, проєкт планували ще 15 років тому — задовго до повномасштабної війни.
Чому водогін насправді став потрібен
Реальна причина — не війна, а масова забудова Приморського району. За останні 15 років уздовж Французького бульвару виросли десятки багатоповерхівок. Найбільші забудовники — Kadorr Group, КП "Будова" Дмитра Дімарського та ТОВ "Гефест" Пантелеймона Бумбураса. Саме мешканці їхніх будинків почали скаржитися на слабкий напір води, коли стара мережа перестала витримувати навантаження.
Ситуацію добре описує документ Комітету зі Стратегії розвитку Одеської області ще від лютого 2020 року. У протоколі прямо зазначено: зростання кількості багатоквартирних будинків схвалювалося міськрадою "навіть всупереч вимогам Генерального плану та Плану зонування території". Приватна компанія "Інфокс", яка з 2003 року експлуатує водогін Одеси, видавала забудовникам техумови на під'єднання без реального підтвердження потужностей мережі.
Як державний фонд перетворили на бюджет забудовників
У квітні 2023 року парламент дозволив витрачати кошти Фонду ліквідації наслідків збройної агресії на "нове будівництво" водопровідних об'єктів. Одеса скористалася цим уже в червні: уряд виділив 475 мільйонів гривень субвенції. Показово: з 15 проєктів, які місто подало на фінансування, гроші дали лише на 6. Чотири з них — черги саме цього водогону.
Сам Філатов пояснив логіку так: "Була відповідна програма державна. Ми не могли не скористатися нагодою отримати порядка 400 мільйонів гривень". А в державній системі DREAM цей же проєкт описаний зовсім без згадки війни: причиною названо "ріст житлового будівництва".
Тендери, "коригування" та зниклі одесити
Тендери на чотири черги водогону виграли ТОВ "Автомагістраль-Південь" і ТОВ "Ростдорстрой" — компанії з пулу одеських дорожніх будівельників. Як зазначають розслідувачі, під час торгів на 416 мільйонів гривень замовник не оприлюднив підсумкові відомості ресурсів, тож ціни на труби — найдорожчий елемент — залишилися прихованими. Після торгів вартість додатково зросла через "коригування ціни".
Ще один красномовний факт: у документах за 2023 рік кількість майбутніх користувачів водогону вказали як 1 010 537 осіб — усе населення Одеси. А вже у 2024 році цифра зменшилася вдвічі — до 503 000. Філатов визнав: "Спочатку просто записали все населення міста". Тобто заради отримання коштів масштаб проєкту роздули до загальноміського.
Хто мав платити
До 2020 року в Україні діяв інститут пайової участі: забудовники сплачували до 10% кошторисної вартості об'єкта на розвиток інфраструктури. Якби цей механізм зберігся, саме девелопери, а не державний фонд, фінансували б новий водогін. Натомість місто роками погоджувало забудову, не будуючи мереж, а потім переклало витрати на державний бюджет — під приводом ліквідації наслідків агресії.
Нагадаємо, до 1 січня 2020 року замовники будівництва були зобов'язані відраховувати до місцевого бюджету пайовий внесок. Скасування цієї норми фактично звільнило забудовників від відповідальності за інфраструктуру, яку потребують їхні новобудови. Тепер за це платять усі українці — з фонду, створеного для подолання наслідків війни.
Раніше портал Знай повідомляв, вода подорожчає до 157 грн за куб з серпня, світло й газ залишаться без змін.
Також наш портал інформував, вода по 70 гривень, каналізація — понад 80: українцям підготували нові тарифи.