Про побиття студента в Ізмаїлі повідомило видання «ФАКТ»: інцидент стався в одному із закладів освіти міста. Деталі конфлікту ще уточнюються, однак сама ситуація знову нагадала про проблему, яку батьки не мають права ігнорувати: діти, що дорослішають під час війни, дедалі частіше стикаються з агресією там, де мали б почуватися безпечно.

Війна забрала в дітей звичне дитинство. Постійні повітряні тривоги, переїзди, розлука з татом-військовим, втрати близьких — усе це підвищує тривожність і підриває здатність утримувати емоції під контролем. Підліток, який не вміє виплеснути накопичений страх чи злість, нерідко переносить їх на однолітків у вигляді бійок, образ або цькування.

Разовий конфлікт чи булінг: у чому різниця

Фахівці розділяють разову сварку й систематичне цькування. Булінг — це повторювані дії, спрямовані на приниження іншого: фізичні (штовхання, удари, псування речей), словесні (образи, прізвиська, погрози) або психологічні (ігнорування, злі чутки). Саме регулярність перетворює звичайний конфлікт на небезпеку для психіки дитини.

Школа, діти. Фото: скрін youtube

Дитина, яка пережила стресову подію, може поводитися двома протилежними способами: або «закривається», стає тихою й уникає контактів, або, навпаки, стає агресивною. Обидва стани — сигнал, що дитині потрібна допомога, а не покарання чи ярлик «важкої» дитини.

Як зрозуміти, що дитина стала жертвою або кривдником

Батькам варто звертати увагу на зміни в поведінці: раптове небажання йти до школи, синці «незрозуміло звідки», розірваний одяг чи зіпсовані речі, порушення сну й апетиту, замкненість або спалахи люті. Якщо дитина уникає розмов про школу або просить перевести її в інший клас — це привід обережно розпитати, що відбувається.

Що робити, якщо дитина постраждала від насильства

  • Спокійно поговоріть із дитиною без закидів: вона має відчути, що ви на її боці.
  • Зафіксуйте факти: дата, місце, що сталося, хто був свідком.
  • Зверніться до класного керівника та шкільного психолога — заклад зобов'язаний створити комісію з розгляду випадку булінгу.
  • За наявності тілесних ушкоджень зафіксуйте їх у лікаря та повідомте поліцію за номером 102.
  • Цілодобова національна гаряча лінія для дітей і молоді — 116 111 (безкоштовно, конфіденційно).

Якщо в навчальному закладі на скарги не реагують належним чином, звернення можна направити до управління освіти або до освітнього омбудсмена. Залишати ситуацію без дій небезпечно: діти, які пережили тривале цькування, частіше страждають від тривожності, депресії та втрачають інтерес до навчання.

Раніше портал Знай повідомляв, у Львові в комунальних прихистках живуть 1359 переселенців: 319 із них — діти.

Також наш портал інформував, школярам передали понад 6 тисяч гаджетів: скільки з них діти справді отримали.

Більше деталей читайте в матеріалі: школа в Дніпрі постраждала від російської атаки: розбиті вікна, у класах — уламки.