Чорноморка сьогодні — це передусім пляж, море й літній відпочинок. Але її минуле значно багатше: понад сто років тому тут сталася подія, яка перетворила невелике приморське поселення на одне з найпрогресивніших на півдні України.
Про маловідому сторінку історії розповіла журналістка Олена Кудряшова у новому випуску проєкту «Одеські історії», як повідомляє Times.od.UA. Під час зйомок вона пройшла історичними вулицями колишнього Люстдорфа, ознайомилася з архівними документами та старовинними світлинами, щоб показати, як курортне селище випередило велике місто у впровадженні електричного транспорту.
Маршрут, яким одесити користуються досі
Щодня трамвай №29 везе пасажирів до моря: хтось їде на роботу, хтось — на дачу або на пляж. Маршрут став настільки звичним, що мало хто замислюється про його походження — тоді, коли автомобілі були рідкістю, а електрика вважалася символом технічного прогресу.
На початку ХХ століття електричний трамвай означав не просто новий вид транспорту. Це був показник сучасності міста, рівень інженерної думки. Такі системи будували переважно у великих європейських центрах — вони потребували значних інвестицій та складної інфраструктури. Саме тому історія Люстдорфа вражає: невелике приморське поселення отримало електричний трамвай на цілих три роки раніше, ніж сама Одеса — один із найбільших портів Чорного моря.
Як бельгійці проклали лінію, що змінила все
До початку ХХ століття Люстдорф уже давно не був просто німецькою колонією. Засноване 1804 року переселенцями з Вюртемберга, Бадена та Ельзасу, поселення поступово стало заможним курортом. Тут з'явилися просторі дачі, фруктові сади, виноградники, пансіони та вілли — зокрема знамениті «Вілла Кіті» та «Вілла Неллі». Рівень сервісу був настільки високим, що одну з місцевих вілл включили до престижного туристичного путівника Карла Бедекера, яким користувалися мандрівники з усієї Європи.
Однак успіх курорту мав і зворотний бік: охочих відпочити біля моря ставало дедалі більше, а дорога залишалася довгою й незручною. Спочатку пасажири доїжджали паровим трамваєм до 16-ї станції Великого Фонтану, а звідти добиралися омнібусами чи кінними екіпажами. Влітку така подорож означала спеку, пил і тряску степовими дорогами.
Улітку 1906 року представники Люстдорфа сіли за переговори з директором Бельгійського товариства одеських кінно-залізниць паном Легоде. Результатом стала історична угода: бельгійська компанія отримала право прокласти електричну трамвайну лінію від Дачі Ковалевського до Люстдорфа. Будівництво тривало недовго — уже 9 серпня 1907 року новий маршрут було урочисто відкрито.
Перший сільський електричний трамвай в імперії
Як наголошує Олена Кудряшова, це був не просто перший трамвай у німецьких колоніях півдня, а перший сільський електричний трамвай у всій величезній Російській імперії. Для невеликого приморського поселення це означало істотний престиж. У той час, як багато міст лише планували електрифікацію громадського транспорту, Люстдорф уже мав сучасне сполучення з Одесою.
Поява електричного трамвая швидко змінила життя курорту. Дорога до моря стала значно комфортнішою, а саме селище — доступнішим для одеситів. До початку Першої світової війни Люстдорф приймав близько 15 тисяч відпочивальників за сезон — величезну кількість для тогочасного приморського поселення. Транспортна доступність стала ключовим чинником такого успіху.
Спадщина, що живе досі
Минуло понад сто років, але історія першої бельгійської лінії не завершилася. Сьогодні її продовженням вважають знайомий багатьом маршрут №29. За цей час змінювалися трамвайні вагони, реконструювалися колії, змінювалася забудова. Але незмінним залишився напрямок руху — до моря, у колишній Люстдорф. Звичайна поїздка цим маршрутом — не лише дорога на пляж, а й своєрідна подорож сторінками історії.
Раніше портал Знай повідомляв, Одеса — у трійці міст із найбруднішим повітрям: під загрозою діти та літні люди.